Ти стоїш перед стартовою аркою, намагаєшся хоч щось розібрати, що говорять орги в мікрофон. За хвилину до старту дізнаєшся про маршрут, яким потрібно бігти, і вже починаєш в голові прокручувати різні способи рахування до семи. Сама по собі задача за нормальних умов без проблем піддається і дворічній дитині, але під час бігу, коли ти вже більше години стараєшся триматися субмаксимального темпу, перегріваєшся від взятої швидкості і палючого сонця вже на четвертому колі зовсім нестандартної довжини, починаєш плутатись в підрахунках. Але перед стартом не це найбільше хвилювало. Навіть не передстартовий мандраж перед забігом, в якому хочеться обновити персональний рекорд. Найцікавішими лишались питання: «Де Валєра і чи встигне він до старту?». Всі побігли, але мого друга, так і немає. От тільки ти дивишся на еліту, і починаєш розуміти, що щось не те – ніхто не прискорюється, натовп лишається таким же щільним, і ти в розмовах з сусідам намагаєшся розгадати черговий пазл від організаторів. За кілька секунд повільного бігу вдається роздивитись на горизонті арку з надписом Старт, і розумієш, що в Валєри є ще кілька секунд, а може навіть і хвилин.

Люди готуються до фальшивого старту, і байдуже, що зверху написано СТАРТ/ФІНІШ

Вже шикуючись перед правильним стартом, мій біговий друг таки влився в наш натовп – захеканий, але дуже щасливий, що таки встиг до стартового пострілу. Стислий переказ історії свого добирання, і за кілька секунд ми обговорюємо план на забіг, який коротко зводиться до фрази «побачимо, як буде бігтися». Справа в тому, що після нашого марафону в Варшаві ми обоє трохи важко відходили від забігу, і я тільки в суботу, за два дні до ковельського старту відчув якесь полегшення, яке давало надію на обновлення мого півмарафонського рекорду. Але після Варшави ще було від’їдання пасхальними смаколиками, тож така, не зовсім правильна дієта, також могла внести свої корективи в наші плани. І ось нарешті стартовий постріл, і ми побігли.

По кількості учасників Ковельський півмарафон навіть з натяжкою не можна називати великим, але ми все одно на старті не дерлися наперед, хоча і мали амбіційні плани, так як розуміли, що в учасників чемпіонату України амбіції набагато вищі. Але відразу після стартового пострілу почалось маневрування. Розуміючи, що це геть не та швидкість, з якою я планував розпочати забіг, вирішив глянути на годинник, який… я забув ввімкнути. Тобто, я його вмикав на «першому» старті, потім вимкнув, а повторно натиснути червону кнопку забув. Роблю це на ходу і вже за кілька секунд (дякую за оперативність) на дисплеї в полі поточний темп бачу цифри 3:20. Та що ж таке! Знову повторюється ситуація двотижневої давнини з надто високим стартом. Поки ще вдається тримати дихання і говорити, цікавлюсь ще раз про плани Валєри, який вирішує чіплятися за нашого ультрамарафонця Павла Степаненка. Ну ок, я їх відпускаю, а сам пробую влитися в компанію лідерів жіночого забігу.

Отак бадьоро і весело ми стартанули в темпі 3:20. Фото fla.volyn.ua

Післястартова ейфорія минула, ми сповільнилися, але сповільнилися і бігуни перед нами. Отак деякий час я біг в кількох десятків метрів позаду Валєри і Ко, і так як наші групи рухались приблизно з однаковим темпом, я чомусь вирішую спробувати перелаштуватись до них. Знову починаю розганятись до 3:20, але вчасно розумію, що зовсім ні до чого мені вже на перших кілометрах подібні прискорення, і я сповільнююсь, аби дочекатись свою компанію, яка рухалась приблизно в темпі 3:45. Слово «сповільнююсь» тут не дуже добре підходить, так як насправді і цей темп був для мене надто високий. Розмірковуючи над вибором, чи бігти і далі в такому темпі з ризиком знову загнатися ще до фінішної лінії чи перейти на цільовий темп 3:59, знаходжу компромісне рішення – перші два кола рухаюсь в цій групі (а це приблизно 7км), а далі спробую дотерпіти планові 4 хвилини на кілометр. Чому саме 7км? По-перше, паралельно стартував забіг саме на цю дистанцію, яку зручно було відміряти одним великим і одним малим колом. А, по-друге, я подумав, що це хоча і забіг на особистий рекорд, але і в ньому можна попрацювати на далеку перспективу. Джек Деніелс, по плану якого я готувався зимою, часто любить в одне тренування наміксувати темпових, марафонських і легких забігів, от я і подумав, що буде цікаво зробити темпову 7-кілометрову роботу, закріпити марафонським темпом і заминкою.

Це фото зроблено саме на позначці 7км

Під кінець другого кола план на першу третину було виконано. Я витримав встановлений групою темп, і вже майже «дістав» Валєру, але по відчуттях розумів, що ще два таких відрізка я не витримаю. Глянувши на показник пульсометра, згадав фразу Ярика Ярощука, який радив не забувати контролювати навантаження. Відпускаю дівчат, які зовсім скоро підберуть Валєру, і так з ним будуть бігти до фінішу і завоюють золоту та срібну медалі чемпіонату, я з полегшенням трохи скидаю темп. Тепер моїм завданням будуть спроби втримати середній темп на рівні 4:00хв/км. Про підсумковий час намагався не думати, так як підозрював, що і на півмарафонській дистанції можуть бути сюрпризи.

Після фінішних воріт, які ми пробігали 7 разів, стояли столики з водою, ізотоніком, губками (казали, що на перших колах були навіть банани), і я кожного разу брав стаканчик з водою (хоча перший раз помилково мені дали ізотонік), і робив кілька ковтків. Після повороту на Грушевського був дуже приємний затінок, з якого ну зовсім не хотілось вибиратись :) І на кожному колі я робив тут невеликий відпочинок, аби відновити дихання після спроб попити на ходу. Навіть кілька ковтків з не дуже зручних для таких умов стаканчиків, зроблених під час бігу, збивають дихання, і мені кожного разу після цієї процедури потрібно було трохи часу, аби вернутись на цільовий темп, і освіжаючий затінок дуже добре для цього підходив.

Під час одного з проходжень фінішної арки почув від ведучого, що лідером Ковельського півмарафону є волинянин Юрій Русюк, який був срібним призером Nova Poshta Kyiv Half Marathon-2016. Було дуже приємно, що і тут Юрій показує чудові результати і має всі шанси стати чемпіоном країни. Коли мені до фінішу лишалось приблизно півтора кола, мене почали випереджати учасники чемпіонату, які пробігли вже на одне коло більше, і приємно було, що найпершим це зробив саме Юрій Русюк. Його відрив від переслідувачів був комфортним, і, схоже, ніхто не міг завадити йому здобути чемпіонство. А мені лишалось спостерігати з якою легкістю і технікою рухаються наші елітні півмарафонці. Хоча були серед тих, хто мене випереджав і такі, кому бігти вже було важко, і техніка не була такою ідеальною, як на початку.

В мене найповільнішим виявилось останнє коло. Особливо довго цього разу я проходив зону відпочинку, після того як дуже невдало носом напився води – 19-ий кілометр я пробіг за 4:10.  Але думки, що скоро фініш, що я біжу все-таки на рекорд, і тут можна поборотися за кожну секунду, додають сили. Я знову виходжу на цільовий темп, а на фінішній прямій навіть роблю прискорення з піком 3:15 хв/км. Був настільки сконцентрований своїм фінішем, що знову не глянув на годинник на фінішній арці. Мій годинник також показував час з похибкою, так як ввімкнув я його надто пізно. Вже після закриття траси прийшла смс з моїм результатом – 1:22:17, хоча в фінішному протоколі буде вказано час 1:22:20. В будь-якому випадку, вдається покращити свій попередній найкращий результат на 4 хвилини, який було зафіксовано на Новорічному півмарафоні Йоль-2015. Свій особистий рекорд обновив і Валерій, який фінішував з часом 1:18:54 – дуже круто!

В такому складі ми фінішували і на Одеському марафоні-2016

В такому складі ми фінішували і на Одеському марафоні-2016

На фініші кожен учасник Ковельського півмарафону отримав водичку, талончик на обід і чистий бланк диплому на питання учасників А де медаль? Волонтери відповідали Яка медаль? :). Наша компанія, разом з чималою групою підтримки, вирішила не надіятись на обіцяну їжу (тим більше, талон можна було використати лише з 12-ї години), і відправились на піца-паті, обмиваючи медалі черговий фініш томатним соком, узваром і зеленим чаєм. Піца була дуже і дуже смачною, так що якщо будете шукати де перекусити в Ковелі, то сміливо можете обирати піцерію Classic в центрі міста. Переваги цього закладу оцінять і відвідувачі з дітьми, які, за хорошої погоди, можуть бавитись на території піцерії на дитячому майданчику.

Я спеціально оминаю питання організації 11-го (!) забігу, так як намагаюсь дотримуватись правила писати «або хороше, або нічого». Із хорошого і зручного можна відмітити питання логістики. З Луцька до Ковеля на авто можна дістатися за годину, так що на сам забіг ми виїхали вже в день старту, а після фінішу не довелось мордувати дітей довгими годинами поїздки в авто. Але навіть через цей величезний плюс навряд чи я ще коли поїду на півмарафон в Ковель (буду дуже радий, якщо помиляюсь, і таки буду ще бігати в Ковелі). Навпроти бігового міста поставив відмітку done, своєю участю підтримав розвиток українських і волинських забігів, як і планував, обновив особистий рекорд, так що в цілому собою я дуже задоволений :)

І ще зроблю собі невеличку приписочку про тренування і роботу над помилками після ORLEN Warsaw Marathon-2016. Мій півмарафонський результат в Ковелі 1:22:20 в таблиці VDOT Джека Деніелса дає показник 56,5. Марафонському результату цей VDOT буде відповідати часу приблизно 2:52:00, а це з точністю до хвилини той час, з яким фінішував Валерій, з яким я біг до 30-го км. Значить, можна тішити себе думкою, що я таки був готовий витримати взятий темп, і основною причиною можна рахувати таки непродумане харчування до і під час забігу. Такі висновки я вже зробив через кілька днів після фінішу Ковельського півмарафону-2016, а то ще може скластись враження, що я спеціально так пробіг, аби це все написати :)

На деякий час результат 1:22:20 на дистанції 21,0975 буде для мене найкращим. Так, вже в ці вихідні я їду на CrossHill в Чернівці, але туди я точно їду не за високим часом, а за великою кількістю позитивних вражень від міста, організації забігу, і смачної їжі :) Треба ж себе чимось радувати перед 92км і набором висоти 6400м Карпатії-2016?

tursep

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.