Трохи дивно, а певною мірою, можливо, і не зовсім правильно, але свій перший офіційний півмарафон я планував бігти вже після подолання (або принаймні спроби це зробити) повної марафонської дистанції. При підготовці до марафону, такі відстані як 21,1 км не виглядають чимось недосяжним, а щотижневі довгі забіги так взагалі дозволяють почувати себе не ній досить комфортно. Якщо півмарафон не є складовою тренувального плану до цільових змаганнях, то робити на ньому можна практично що завгодно, як, наприклад, спробувати пробігти 20+ км у темпі, вище марафонського, який можна буде тренувати для майбутніх марафонів чи зробити основною метою поїздки огляд нового міста, що не завжди вдається зробити на марафонах, коли приходиться відноситись більш заощадливо до власних сил.

Бажання пробігти Франківський півмарафон в мене з’явилося після перегляду позитивного промо-ролику заходу. Відео виглядає дуже мотивуючим і близьким, що його хотілося дивитися знову і знову, показувати його друзям, як біговим і не зовсім.

Не бійся. Біжи! – мотиваційне відео для бігу

До того ж, західна частина України поки не дуже багата на асфальтові забіги, тому хочеться підтримувати своєю участю кожне таке починання. Ну і, звичайно, притягувало саме місто. Раніше, якщо і бував в Івано-Франківську, то тільки проїздом в Карпати, тож хотілося провести в теплому місті хоча б вихідні. Перед реєстрацією дещо стримував той факт, що бігти потрібно буде через 2 тижні після Київського марафону, а тоді я ще не знав, як я буду себе почувати після 42.195 км і чи встигну відновитися. Віра в те, що «все буде добре» перемогла, і я реєструюся на свій перший півмарафон. Серед моїх бігових знайомих цей півмарофон не дуже вписувався в плани. Хтось летів в Грузію, хтось планував бігти марафон в Познані, тож саму поїздку я розглядав як сімейно-екскурсійну.

Ще одна перевага «половинки» перед марафоном – це менша втома після забігу, а значить, можна спробувати їхати за кермом авто, чого не хотілося робити після марафонського забігу. Отож ми і відправились в суботу вранці в сторону Франківська, по дорозі заїхавши в ще одне файне місто – Тернопіль. Діставшись пункту призначення вже під вечір, забрали стартовий пакет, і вирішили трохи прогулятись вечірнім містом. Організаторами Frankivsk Half Marathon виступає платформа «Тепле місто», і в мене чомусь саме із словом «тепле» і асоціюється все місто. Теплота людей відчувалася практично всюди, від привітної власниці помешкання, де ми зупинилися і працівників кафе і ресторанів, до звичайних перехожих, з якими нам довелося спілкуватися. В такій теплій атмосфері вечір пройшов дуже швидко, і, з розумінням, що і цього разу виділили замало часу для міста, ми сподівалися ще завтра щось подивитися/зробити окрім самого забігу.

Вже майже готовий до старту на першому для мене півмарафоні

Щодо самого півмарафону, то практично за кілька днів до старту організатори були змушені змінити маршрут забігу. Добре, якби помінялися лише вулиці, по яких рухались бігуни, а так саму дистанцію було збільшено на півкілометра. Для мене це було не дуже принципово, так як великих завдань перед собою не ставив. Єдине за що можна було хвилюватися – це не наплутати з маршрутом. Після старту в центральній частині міста, всі учасники бігли до міського озера, там потрібно було двічі його оббігти, повернутися на місце старту, і ще двічі збігати до озера, але навколо нього вже потрібно було робити по одному колу.

Схематичний план Франківського півмарафону в 2015 році

Схематичний план Франківського півмарафону в 2015 році

Після збільшення організаторами дистанції, я вже відмовився від своєї ідеї вибігти з півтора години, тому початок забігу в мене видався відносно повільним.

Початок у мене не дуже швидкий. Фото Yura Filatoff

Початок у мене не дуже швидкий. Фото Yura Filatoff

На першому колі знову роздивляюся людей, милуюся вулицями міста, якими пробігаємо, а, опинившись на березі озера, заздрісно поглядаю на місцевих любителів зимового купання, які готувалися до водних процедур. Дещо контрастно на їхньому фоні виглядали дівчата-волонтери, яким пощастило стояти на вітряному березі. Якщо деякі з них активно підбадьорювали бігунів, і тим самим зігріваючись, то для інших так і хотілося прихопити на старті якесь одіяло, аби вони почували себе більш комфортно. Для створення комфорту бігунам на вулиці теплого міста виходили і вболівальники. Основна їх частина зібралася на місці старту/розвороту/фінішу, але і на дистанції приємно було бачити підтримку і заряджатись павер-апами.

Перше, що кидається в очі на кожному фото з Франківська, це мої помилки в техніці. Є над чим працювати

Перше, що кидається в очі на кожному фото з Франківська, це мої помилки в техніці. Є над чим працювати

Невисока температура повітря того дня сприяла бігові, і якось сам того не помічаючи, я почав прискорюватись. Ще в мене є така особливість, що знайомими місцями завжди якось біжиться швидше. От і на Франківському півмарафоні вже після першого кола я біг «знайомими» місцями, а це ще зменшило мій темп.

На розвороті після другого великого кола

На розвороті після другого великого кола

Особливо в задоволення пішло останнє коло, на якому я відчув переваги пейсмейкерів, хоча для мене таким став незнайомий мені бігун,який рухався приблизно з тим же темпом, що і я. Ми обговорили з ним можливий наш час фінішу, і хоча було зрозуміло, що 1:30 нам не світить, ми все одно трохи прискорились. Спочатку я, прискорившись до темпу майже 4хв/км трохи вів його, а пізніше, коли я трохи дав слабинку, вже мій новий напарник, вийшов вперед, і утримував цей темп.

Особистим пейсмейкером для мене став Сухомлинов Вячеслав

Особистим пейсмейкером для мене став Сухомлинов Вячеслав. Фото Igor Sherepot

Мені стало цікаво, як довго я зможу так витримати, і це додавало сил триматися за ним. І хоча після невеличкого підйому в парк я трохи відстав, але фінішний ривок, на який лишилося навіть забагато сил, дозволив фінішувати майже пліч-о-пліч.

Різниця в часі фінішу між нами, згідно чіповій системі, склала лише 7 сотих секунди, що зовсім не час для таких відстаней. Цікаво, що система обрахунку, схоже не була готова до таких ситуацій, і поставила в фінішному протоколі мій результат вище. Звичайно, в розподіленні місць в четвертому десятку це не дуже принципово. Після фінішу ми привітали одне одного за гарний біг на останньому колі і непоганий фініш.

Щодо цифр Другого Франківського Півмарафону 2015 року, то в фінішному протоколі зафіксовані дані 258 учасників (в стартовому – 300 учасників). Перемогу здобув Демида Анатолій, який здолав збільшену дистанцію 21,6 км за 1:13:45 (темп 3:25хв/км). Я з часом 1:33:18 програв майже 20 хвилин і зайняв 38 39 місце. Для «чистого» півмарафону можна з цього часу скинути 2 хвилини, так як останні кілометри я біг в темпі 4:03, тому виходить, що свій перший півмарафон я пробіг за 1:31:18.

Медаль і непоганий час як для першого офіційного півмарафону!

Медаль і непоганий час як для першого офіційного півмарафону!

Мої хвилювання, щодо після марафонської втоми виявились марними, протягом всього забігу я почував себе чудово, а відносно швидкі останні метрі говорять про те, що навіть недопрацював на дистанції. До самого забігу я ніяк конкретно не тренувався. Окрім своїх щоденних забігів на річку, за тиждень до старту пробіг відновлюючі 18 км на дуже низькому пульсі. Можливо, таки існує щось на зразок суперкомпенсації, але в моєму випадку буде не дуже коректно вживати такий термін, так як марафонська підготовка в мене була розмазаною.

Після фінішу була зустріч з своєю групою підтримки, вітання і фотографування. Переодягнувшись, вже з медалькою пішов пити смачний узвар і їсти гарячий борщик. Правда, на такій погоді не рухаючись довго стояти було не можливо, тому ми відправились пообідати в один із ресторанчиків. Гарний апетит після забігу завжди для мене хороший знак, а коли під нього є багато всього смачного, то це просто чудове завершення ще одного бігового свята.

Цікаве відео про Франківський півмарафон 2015

Нашим планам прогулятися Франківськом після обіду завадила смачна кухня погода. Залишивши приємний заклад, ми опинились на вулиці, де місто намагався захопити в свої володіння мокрий сніг з дощем. Перше, що прийшло в голову на вулиці, це подяка за гарну погоду під час забігу, так як по снігові-морозові в Україні спеціалізується інший півмарафон. Нас вистачило лише для купівлі сувенірів. І з обіцянкою самим собі, що обов’язково ще повернемось в Івано-Франківськ, ми вирушили додому…

tursep

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.