Про душевність бігових заходів марфонклубу «42195» вже давно ходили легенди були позитивні відгуки, тож я чекав нагоди, коли і я зможу прийняти участь в одному із забігів команди Костянтина Железова. І такою можливістю для мене став 4-ий Новорічний півмарафон Йоль, який проходив 27 грудня 2015 року в Вишгороді на набережній Київського Моря.

Сама ідея організації масових забігів на таку відстань в останні вихідні роки є дуже сміливою. Окрім організаційних труднощів із «нормальних» забігів, сюди ще додається багато різних нюансів. Потрібно «домовитись» за погоду і зробити участь за таких умов комфортною, потрібно знайти спосіб «вирвати» бігунів з рук масових новорічних корпоративів, потрібно зацікавити людей стати співорганізаторами свята, адже саме святкова атмосфера в такий період, незважаючи на погоду, переконливо вказує на наближення Нового року.

В мене бажання бігти офіційний старт посеред зими трансформувалось з «хочу» в «буду» майже відразу після Франківсього півмарафону, і ще в кінці жовтня закріпив це бажання офіційною реєстрацією. По-перше, після Франківська лишилось відчуття недопрацьованості на дистанції і хотілося ще в 2015-му вибігти з півтора години (хоча зима не найкращий час для цього). По-друге, це згаданий на початку марафонклуб «42195» і його базова траса на набережній в Вишгороді, хотілося побачити де і як це все робиться. По-третє, ще туди збиралися мої бігові друзі, а подорожувати і бігати в компанії зажди і приємніше, і цікавіше.

На Йолі луцький десант складався з сімох бігунів: я, Валерій Макарук, Ярослав Ярощук, Руслан Форманюк, Юрій Моклиця, Ігор Кідиба, але найбільш креативно до підготовки підійшла Аня Шумакова, як на старт вийшла в костюмі отакого позитивного Віні Пуха.

Отакий Вінні-Пух приїхав на Йоль з Луцька :) Фото: Philip Dotsenko

Частина наших до столиці поїхали ще в п’ятницю, а я і Валерій виїхали потягом в суботу на ніч, відносно пізній старт на 12:00 в такому плані є позитивним моментом для учасників з інших міст. Вже о 7 ранку ми були на місці видачі стартових пакетів, скористалися гостинністю працівників міської/районної ради і пройшли відпочивати до середини адмінбудівлі. Трохи згодом скористалися гостинністю Костянтина Железова, і допомогли розвантажувати/завантажувати воду-вафлі-печиво для бігунів. Отримавши Йольовський наплічник, знайшли в ньому стартовий номер, Йоль-магнітик, контік, спонсорську водичку, лотерейний квиток, 2 талони на чай з вафлею і 1 на паста паті. Після невеликого сніданку, відправились переодягатися і готуватися до старту.

За кілька хвилин до 12-ї години набережна Вишгорода перетворилась на святкове місце зустрічі самих різних людей і персонажів. Своїми розмірами і костюмами привертають увагу Бетмен і Спайдермен, мавпочки і сніжинки, Діди Морози (навіть незвично в множині писати) і Снігурочки, тварини і казкові герої – всі вони зібралися тут, аби побігати.

Як і має бути, супергерої займають місце попереду. Фото: Ne.Bo

На розминці луцька компанія тримається купи. Фото: Ne.Bo

Перед стартом, вже з урахуванням погоди і настрою, ще раз обговорюємо плани на забіг серед нашої компанії. Валерій і Руслан вирішують орієнтуватися на темп 4:00, я і Ярослав були б не проти вибігти з 1:30, а Юра обирає і для себе правильну ціль – фінішувати на першому для себе півмарафоні. Стартовий постріл, і велика кількість яскравих бігунів відправляється на перше коло.

На Йолі окрім півмарафонської дистанції 21,1 км були також Дабл міні (8.2 км) і естафета, в якій повну дистанцію дозволялось бігти команді з двох чи трьох учасників. Півмарафонська дистанція складалася з п’яти однакових кіл, кожне з яких було трохи більше 4 км. І хоча я не дуже люблю бігати такими колами, але цього разу мені такий формат дуже сподобався. З однієї сторони, така протяжність траси дозволяє зробити її максимально рівною без критичних перепадів висот, а з іншої це дає змогу частіше зустрічатися на дистанції зі своїми друзями. А у випадку Йоля ще було цікаво розглядати костюми учасників. Я навіть і на останньому колі зустрічав таких героїв, що раніше пробігали повз мою увагу.

Після старту нас чекав зустрічний вітер, і це трохи лякало, так як були побоювання, що дуже швидко буду виснажуватись. Тим не менше, ми весело стартували, і дещо ховаючись від відру у стартовому натовпі, вже після першого кілометру виходимо на цільовий темп. Навіть мій невеликий біговий досвід нагадував мені про франківську помилку – надто повільний старт, тому тут вирішив розпочати швидше, а там вже буду намагатися дотерпіти.

На дистанції приємно дивуюсь, що я комфортно себе почуваю на темпі 4:05-4:10. Ми біжимо разом з Ярословом, і час від часу навіть перекидаємось короткими фразами і підтримуємо одне одного.

Інколи дихання навіть вистачало для перемовин з сусідом. Фото Philip Dotsenko

Також Ярик робить мені зауваження, що я завжди прискорююсь перед точкою розвороту старту/фінішу, але це кожного разу відбувається після підзарядки павер-апами від дівчаток, які на кожному колі підставляють маленькі ручки в рукавичках. Дуже і дуже приємно було відчувати підтримку, дякую!

Погода для бігу як для такої пори року була майже ідеальною. Фото Ne.Bo

На початку останнього кола Ярослав вже потрохи відстає, в той час, як я хочу попробувати і ще прискоритись. В той час мотиви таких дій були не зовсім зрозумілими – з півтора години я вибігав і з тим темпом, а кілька виграних секунд не дуже сильно впливали на розподіл місць четвертого десятка фінішного протоколу. Напевно, просто цікаво було, чи зможу тримати темп, нижче 4-х хвилин, хоча і відчував невелику втому в ногах. І я тримав: 3:59, 3:55, розворот перед фінішними 2 км дещо збиває ритм, і я беру паузу для відпочинку – 4:05, але на фініші знову розганяюсь і останній км пробігаю за 3:51, розганяючись перед аркою до 3:35 і ще більше ламаючи і без того неідеальну техніку.

На фініші є щось схоже на посмішку, є прискорення, але ще треба навчитись не так сильно затискатись. Фото Ne.Bo

Перетин фінішної лінії з часом 1:26:24, нагорода у вигляді чудової медальки і банки редбула і привітання від Валери і Руслана, які вже фінішували. Ми продовжуємо чекати на фініш луцьких учасників, не шкодуючи оплесків і невідомим для нас фінішерам. Але дуже скоро сирість починає пробирати, і ми відправляємось в намет організаторів, і міняємо талони на гарячий смачний чай з вафельками – смакота.

Медалі на Йоль-2015 дуже сильно вразили, як розмірами, так і дизайном

Медалі на Йоль-2015 дуже сильно вразили, як розмірами, так і дизайном

Затруска до роздягальні, де сподобалось спілкування з іншими учасниками Йоля, значна частина яких були представники Дніпропетровська. Після цікавих розмов прихожу до висновку, що і в Дніпропетровську також хочу побігати, тим більше, що і в це чудове бігове місто з Луцька їздить поїзд.

А потім наша компанія відправилась в резиденцію Вишеград, де ще встигаємо на церемонію нагородження і розіграш призів по лотерейним номерам. Поки переможці і призери приймали поздоровлення, ми з великим задоволенням смакували пастою, яку ми обміняли на талончики зі стартового набору – дуже зручно і смачно. І хоча для нагородження наших нікого не викликали, без подарунків того вечора лучани не лишилися. Спочатку наш Віні-Пух Аня зі щасливим номером отримала пов’язку в національних орнаментах, а потім і Валерій отримав раритетний наплічник з попередніх евентів «42195» – чудове завершення чудової подорожі.

Після повернення до столиці цікаво було спостерігати за нашими йолівцями. Комусь тяжко давалися сходи, хтось вирубувався в метро, але абсолютно всі наші були задоволенні як своєю участі в чудовому новорічно-біговому святі, так і результатами, які вдалося здобути в Вишгороді. Це все стало можливо завдяки таким людям, як Костянтин Железов, його команді організаторів, спонсорам, всім тим волонтерам, які незважаючи на непрості умови прийшли допомогти створити комфортні умови для бігу, вболівальникам, які підтримували і заряджали нас енергією, фотографам, які заполонили фейсбук святковими моментами, і звичайно, всім учасникам, бігти поруч з якими було справжнім задоволенням. Дякую!

В руках 3-річного хлопчика медаль виглядає ще більшою

Коли приймаєш участь в подібних заходах, то відчуваєш, що в реальності вони ще кращі, ніж про них розказують. Дуже класна ідея новорічно-бігового свята, яка стала яскравою окрасою бігового міжсезоння, дуже класна організація події з приємними людьми, дуже багато позитивних емоцій, після подорожі і участі, і Новорічний півмарафон Йоль від «42195» входить в категорію «улюблених», а значить при можливості буду приймати участь і в подальших забігах. І 5-ий Йоль я вже включив в свій біговий план 2016-го року. Дуже шкода, що в наступному році не вдасться прийняти участь в інших заходах клубу – гірському трейлі «Дземброня» і нічному марафоні «Київська Русь» до «Княжої Сотні» мені ще ранувато, але вірю, що обов’язково побуваю і на них.

Особисто я також дуже задоволений результатом 1:26:24. За два з половиною місяці вдалося покращити час на півмарафонській дистанції на 5 хвилин, при цьому почуваючи себе досить комфортно після забігу. Ще один позитивний момент – мене вже не так лякає темп менше 4:00 хв/км, який ще літом видавався чимось далеким і нереальним. Півмарафон Йоль став чудовим підсумком по суті першого мого бігового року з офіційними стартами.

В підсумку навіть потрапив в 10% кращих результатів

З оптимізмом дивлюсь на новий 2016 рік, бігати в якому планую розпочати вже 1 січня. Я і попередні роки регулярно бігав першого числа, так як дуже подобається цей ранок – пустинне місто, майже порожні вулиці, і все це для того, аби ти бігав де і як захотів. Якщо і ви думаєте як урізноманітнити перший день Нового року, то раджу приєднатися до акції Побігай 01.01!

tursep

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

4 коментаря

за хронологією
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1

Чудова розповідь про чудову подію!
Теж отримав массу задоволення від забігу.

А дівчатка з маленькими ручками у рукавичках передають привіт 😉

2

Просто клас! :) В мене була підозра, що це саме "ран-енд-тревел" дівчатка, тому що знаю, як в цій сім'ї відносяться до бігу і підтримки бігунів (розповіді Юлі читаю давно, а в Франківську познайомився особисто). Ще раз дякую їм

decom_12465996_997267116997150_5864681732105170300_o_5683806611ba1.jpgdecom_12465996_997267116997150_5864681732105170300_o_5683806611ba1.jpg
3
Евгений

Ну все, нас раскусили :)

Я тот самый бородатый дядька рядом -
Еще и брат по совместительству :)

4

Скоро уже вообще будет казаться, что все бегуны завязаны на одну Семью, так тесно все переплелось :)